Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 915/1531/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) Демидової А.М.,суддівЄвсікова О.О. розглянувши касаційну скаргуВійськової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 у справі№ 915/1531/15 господарського суду Миколаївської області за позовомВійськового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України 2. Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) до Державного південного виробничо-технічного підприємства простягнення 96 204,24 грн

в судовому засіданні взяли участь представники:

- прокурор: Голуб Є.В., посв.

- позивача 1: Тужиков М.А., дов. № 220/57/д від 11.01.2016

- позивача 2: Науменко А.В., дов. № 350/153/847/пс від 30.12.2015

- відповідача: Віштал Д.А., дов. б/н від 02.01.2016

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.10.2015 у справі № 915/1531/15 (суддя Васильєва Л.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 (у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Разюк Г.П., Петрова М.С.), частково задоволено позов Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) до Державного південного виробничо-технічного підприємства про стягнення 96 204,24 грн за прострочення надання послуг згідно з договором про закупівлю послуг за державні кошти від 01.08.2014 №124/14, стягнуто з Державного південного виробничо-технічного підприємства на користь Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) 20 000,00 грн пені, та 20 000,00 грн штрафу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Військова частина А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. 3 ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 та рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2015 у справі № 915/1531/15 в частині незадоволення позовних вимог на суму 56 204,24 грн та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Прокурор, позивач 1 та відповідач не скористалися правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 01.08.2014 між Військовою частиною А0215 (як замовником) та Державним південним виробничо-технічним підприємством (як виконавцем) був укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти № 124/14, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язався надати у 2014 році послуги, зазначені у специфікації послуг (додаток 1), а замовник - прийняти і оплатити послуги.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування послуг: ремонтування та технічне обслуговування машин і устаткування спеціального призначення 33.12.2 - згідно з державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, а саме: лот.№2 - поточний ремонт типових елементів зміни бойового пункту управління 5К56 командного пункту системи 5Н83 (послуги).

Виконавець здійснює надання послуг за цим договором після отримання від замовника (командира військової частини А0215) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору (за поданням командира військової частини А0257-Т, письмово погодженого з командиром військової частини А1049), яким замовник визначає обсяги послуг, у відповідності до специфікації послуг (додаток 1). У разі, якщо послуги плануються до оплати за спеціальним фондом, то дане письмове повідомлення надається виконавцю замовником виключно після надходження коштів на рахунки замовника на вищевказані цілі (п.1.4).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору сума цього договору становить 843 538,56 грн (з ПДВ). Ціна послуг визначена за результатами проведення процедури торгів у протоколі погодження ціни послуг (додаток 2 до договору).

Згідно з п. 4.2 договору розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом їх надання згідно з чинним законодавством України протягом 2014 бюджетного року, після надання представнику замовника (командиру військової частини А 2504) виконавцем документів.

У п. 5.1 договору визначено, що термін надання послуг: не пізніше 01.11.2014 після отримання замовником нарядів на ремонт та отримання від замовника повідомлення про готовність до виконання умов договору, передбаченого п.1.4 договору, яким замовник визначає обсяг надання послуг.

Відповідно до п. 5.2 договору місце надання послуг: на виробничих площах виконавця.

Згідно з п. 5.9 договору зобов'язання виконавця, щодо надання послуг за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання і затвердження актів приймання послуг та актів прийому-передачі за виданими нарядами на ремонт.

Відповідно до п. 7.2 договору за порушення строку виконання зобов'язань, зазначеного у пункті 5.1 цього договору, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У п.п. 10.1, 10.2 договору сторонами встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання двома сторонами і діє до 25 грудня 2014 року, за винятком дії гарантійних зобов'язань.

Специфікацією до договору та додаткової угоди № 1 сторонами погоджений поточний ремонт типових елементів заміни бойового пункту управління 5К56 командного пункту управління 5К56 командного пункту системи 5Н83 КПКВ 2101710 КЕКВ 2260 стаття 3602, та погоджена ціна у розмірі 843 538,56 грн.

Відповідно до вимог п. 4.2 договору позивач звернувся із листом №350/129/138/1572/пс від 05.08.14, яким повідомив відповідача про готовність до виконання умов договору в повному обсязі на загальну суму 843538,56 грн.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, виконання відповідачем послуг за договором № 124/14 від 01.08.2014 підтверджується актами приймання наданих послуг №257 від 24.12.2014 на загальну суму 116773,68 грн (оплачено платіжним дорученням №1382 від 26.12.2014), №256 від 24.12.2014 на загальну суму 43800,00 грн (оплачено платіжним дорученням № 1381 від 26.12.2014), №261 від 24.12.2014 на загальну суму 131400,00 грн (оплачено платіжним дорученням №1384 від 26.12.2014), №258 від 24.12.2014 на загальну суму 84163,20 грн (оплачено платіжним дорученням №1383 від 26.12.2014); №206 від 16.12.2014 на загальну суму 149753,04 грн (оплачено платіжним дорученням №1305 від 19.12.2014), №295 нп/14 від 04.12.2014 на загальну суму 317648,64 грн (оплачено платіжним дорученням №1171 від 08.12.2014).

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що виконавцем було порушено строки надання послуг за актами приймання наданих послуг №№257, 256, 261, 258 від 24.12.2014 на 53 доби, за актом приймання надання послуг №206 від 16.12.2014 на 45 діб, за актом приймання наданих послуг №295 нп/14 від 04.12.2014 на 33 доби.

23.01.2015 Військова частина А 0215 звернулося до відповідача з претензією, згідно з якою просило сплатити пеню та штраф у загальній сумі 96 204,24 грн за порушення терміну надання послуг з простроченням відповідно до умов договору від 01.08.2014 № 124/14.

На підставі ст.ст. 173, 174, 193, 198, 199 Господарського кодексу України, ст.ст. 202, 509, 510, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки враховуючи факт повного виконання основного зобов'язання відповідачем, збитковість господарської діяльності відповідача, який є державним підприємством, що виконує роботи на замовлення Міністерства оборони України, а також майнові інтереси обох сторін, зважаючи на те, що дії відповідача щодо прострочення виконання послуг не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, наявні підстави для зменшення розміру неустойки відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п.3 ст. 83 ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій було враховано майнові інтереси обох сторін, які відносяться до державного сектора економіки, а також ступінь виконання відповідачем зобов'язань з надання послуг за договором про закупівлю послуг за державні кошти №124/14 від 01.08.2014, недоведеність спричинення збитків позивачу простроченням надання послуг за зазначеним договором про закупівлю послуг за державні кошти, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, для зменшення розміру заявлених до стягнення сум неустойки до 20 000,00 пені та 20 000,00 грн штрафу відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України при прийнятті рішення у справі № 915/1531/15.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаного висновку суду, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 915/1531/15.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 та рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2015 у справі № 915/1531/15 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я А.М. Демидова

С у д д я О.О. Євсіков